Процес рецензування

Автор надає до редакційної колегії матеріали, які відповідають вимогам політики конференції та правилам підготовки статей до видання. Рукописи, які не відповідають прийнятим вимогам, не реєструються та не допускаються до подальшого розгляду, про що повідомляються їх автори.

Всі рукописи, які надходять до редакційної колегії спрямовуються за профілем двом рецензентам.

Для проведення рецензування матеріалів конференції у якості рецензентів можуть виступати як члени організаційного комітету, так і сторонні висококваліфіковані фахівці, які володіють глибокими професійними знаннями й досвідом роботи за конкретним науковим напрямком, як правило доктора наук, професори.

Для всіх матеріалів конференції, що надаються на рецензування, визначається ступінь унікальності авторського тексту за допомогою відповідного програмного забезпечення (Система Unicheck).

Після остаточного аналізу матеріалів конференції, рецензент заповнює стандартизовану форму, яка містить підсумкові рекомендації. При підготовці форми використано та узагальнено загальновизнані рекомендації щодо послідовності і організації процесу рецензування. Редакція електронною поштою повідомляє автору результати рецензування.

Остаточне рішення щодо можливості та доцільності публікації приймається Головою організаційного комтету (або, за його заступниками), а при необхідності – засіданням редакційної колегії в цілому. Після прийняття рішення про допуск матеріалів конференції до публікації організатори повідомляють про це автору та вказують очікуваний термін публікації.

Незначні виправлення стилістичного або формального характеру які не впливають на зміст статті вносяться технічним редактором без узгодження з автором.

За необхідністю або за бажанням автора рукописи у вигляді макету статті повертаються автору для схвалення.

Відповідальність за порушення авторських прав та недодержання існуючих стандартів в матеріалах покладається на автора.

Відповідальність за достовірність наведених фактів й даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор та рецензент.

Політика доступу до архівів

У інтересах авторів та читачів презентації доповідей конференцій, розміщених на цьому сайті публікуються у режимі відкритого доступу.

Міжнародна конференція «Енергетичний менеджмент: стан та перспективи розвитку – PEMS»

В умовах постійно зростаючих цін на паливно-енергетичні ресурси, дефіциту коштів у державному, обласному та муніципальному бюджетах країни особливої актуальності набуває енергетичний менеджмент – управління та оптимізація енергоспоживання і витрат на енергоносії. Визнання важливості енергії як ресурсу, який вимагає такого ж менеджменту, як і будь-який дорогий виробничий продукт, є першим кроком до підвищення енергетичної та екологічної ефективності.

Енергетичний менеджмент – це постійно діюча система управління енергоспоживанням, яка дає змогу оптимізувати обсяги енерговитрат, прогнозувати і контролювати процеси вироблення, транспортування та використання необхідної кількості енергоресурсів для забезпечення ефективної господарської діяльності об’єктів.

Як свідчить досвід європейських країн, впровадження політики енергоефективності потребує змін на рівні управлінських рішень шляхом впровадження систем енергетичного менеджменту відповідно до стандарту ISO 50001:2011 «Системи енергетичного менеджменту – вимоги та керівництво щодо застосування». Стандарт ISO 50001:2011 дасть змогу організаціям розробити стратегію, яка дозволяє підвищити ефективність використання енергії, знизити витрати і покращити екологічну складову діяльності. Однією з істотних переваг впровадження системи енергетичного менеджменту стане також підвищення інвестиційної привабливості компанії.

Впровадження енергоменеджменту – це інноваційне рішення, пов’язане з модернізацією існуючого виробництва та управління на основі використання найкращої світової практики в галузі енергозбереження.

Склад наукового комітету

ДЕНИСЮК Сергій Директор Інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського Басок Борис, член-кор. НАН України Інститут технічної теплофізики НАН України, Україна Бесараб Олександр, доцент Національний університет «Одеська політехніка», Україна Босий Дмитро, проф. Український державний університет науки і технологій, Україна Бурбело Михайло, проф. Вінницький національний технічний університет, Україна Бялобржеський Олексій, доцент Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна Гонсалес-Лонгатт Франсіско, проф. Університет південно-східної Норвегії, Норвегія Губін Сергій, проф. Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», Україна Дупак Олександр, Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України Жаркін Андрій, академік НАН України Інститут електродинаміки НАН України, Україна Жуйков Валерій, проф. КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна Захарченко Віктор, проф. Національний авіаційний університет, Україна Каплун Віктор, проф. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна Качан Юрій, проф. Національний університет «Запорізька політехніка» Україна Кіорсак Михайло, проф. Інститут енергетики АН Молдови, Молдова Комар Вячеслав, проф. Вінницький національний технічний університет, Україна Кудря Степан, проф. Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Україна Курляк Петро, доцент Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна Лазуренко Олександр, проф. НТУ «Харківський політехнічний інститут», Україна Лежнюк Петро, проф. Вінницький національний технічний університет, Україна Лі Бернт, проф. Університет південно-східної Норвегії, Норвегія Марченко Андрій, проф. НТУ «Харківський політехнічний інститут», Україна Папаїка Юрій, проф. Національний ТУ «Дніпровська політехніка», Україна Плєшков Петро, проф Центрально український національний технічний університет, Україна Садовий Олександр, проф. Дніпровський державний технічний університет, Україна Сегеда Михайло, проф. Національний університет «Львівська політехніка», Україна Сінчук Олег, проф. Криворізький національний університет, Україна Стржелецькі Ришард, проф. Гданський університет технологій, Польща Шрам Олександр, доцент Національний університет «Запорізька політехніка» Україна Щокін Вадим, проф. Криворізький національний університет, Україна