Процес рецензування

УМОВИ УЧАСТІ

Тези, взяті до розгляду після попередньої експертизи, підлягають рецензуванню.

1. На засіданні редколегії приймається рішення про можливість публікації статті в журналі, призначається рецензент. Конференція надає гарантію «сліпого» рецензування
2. Рецензент готує мотивований висновок про доцільність публікації статті. У рецензії мають бути відзначені актуальність тематики, новизна (і/або значущість) тези або наукової розробки, аргументація викладеного матеріалу. Зауваження викладаються конкретно і обґрунтовано.
3. Секретар редколегії ознайомлює автора з рецензією (іногороднім авторам рецензія надсилається електронною поштою).
4. За наявності зауважень рецензента автор переробляє статтю, надає відповідь на зауваження рецензента і впродовж найближчого часу після отримання рецензії представляє в редакцію скоригований варіант статті на повторне рецензування. У остаточній рецензії рецензент робить висновок про доцільність публікації скоректованого варіанту статті.
5. Якщо теза не відповідає вимогам щодо новизни розробки, носить публіцистичний або виробничий характер, що суперечить концепції науково-технічного видання, рецензент надає негативну рецензію (мотивована відмова). Теза відхиляється і не підлягає повторному розгляду.
6. За наявності позитивної рецензії рішення редколегією про включення статті у черговому випуску журналу

Рецензії зберігаються в архіві редакції протягом трьох років.

 

Політика доступу до архівів

У інтересах авторів та читачів презентації доповідей конференцій, розміщених на цьому сайті публікуються у режимі відкритого доступу.

Міжнародна конференція «Енергетичний менеджмент: стан та перспективи розвитку – PEMS»

В умовах постійно зростаючих цін на паливно-енергетичні ресурси, дефіциту коштів у державному, обласному та муніципальному бюджетах країни особливої актуальності набуває енергетичний менеджмент – управління та оптимізація енергоспоживання і витрат на енергоносії. Визнання важливості енергії як ресурсу, який вимагає такого ж менеджменту, як і будь-який дорогий виробничий продукт, є першим кроком до підвищення енергетичної та екологічної ефективності.

Енергетичний менеджмент – це постійно діюча система управління енергоспоживанням, яка дає змогу оптимізувати обсяги енерговитрат, прогнозувати і контролювати процеси вироблення, транспортування та використання необхідної кількості енергоресурсів для забезпечення ефективної господарської діяльності об’єктів.

Як свідчить досвід європейських країн, впровадження політики енергоефективності потребує змін на рівні управлінських рішень шляхом впровадження систем енергетичного менеджменту відповідно до стандарту ISO 50001:2011 «Системи енергетичного менеджменту – вимоги та керівництво щодо застосування». Стандарт ISO 50001:2011 дасть змогу організаціям розробити стратегію, яка дозволяє підвищити ефективність використання енергії, знизити витрати і покращити екологічну складову діяльності. Однією з істотних переваг впровадження системи енергетичного менеджменту стане також підвищення інвестиційної привабливості компанії.

Впровадження енергоменеджменту – це інноваційне рішення, пов’язане з модернізацією існуючого виробництва та управління на основі використання найкращої світової практики в галузі енергозбереження.

Склад наукового комітету

ДЕНИСЮК Сергій Директор Інституту енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського Басок Борис, член-кор. НАН України Інститут технічної теплофізики НАН України, Україна Бесараб Олександр, доцент Національний університет «Одеська політехніка», Україна Босий Дмитро, проф. Український державний університет науки і технологій, Україна Бурбело Михайло, проф. Вінницький національний технічний університет, Україна Бялобржеський Олексій, доцент Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Україна Гонсалес-Лонгатт Франсіско, проф. Університет південно-східної Норвегії, Норвегія Губін Сергій, проф. Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ», Україна Дупак Олександр, Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України Жаркін Андрій, академік НАН України Інститут електродинаміки НАН України, Україна Жуйков Валерій, проф. КПІ ім. Ігоря Сікорського, Україна Захарченко Віктор, проф. Національний авіаційний університет, Україна Каплун Віктор, проф. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна Качан Юрій, проф. Національний університет «Запорізька політехніка» Україна Кіорсак Михайло, проф. Інститут енергетики АН Молдови, Молдова Комар Вячеслав, проф. Вінницький національний технічний університет, Україна Кудря Степан, проф. Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Україна Курляк Петро, доцент Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Україна Лазуренко Олександр, проф. НТУ «Харківський політехнічний інститут», Україна Лежнюк Петро, проф. Вінницький національний технічний університет, Україна Лі Бернт, проф. Університет південно-східної Норвегії, Норвегія Марченко Андрій, проф. НТУ «Харківський політехнічний інститут», Україна Папаїка Юрій, проф. Національний ТУ «Дніпровська політехніка», Україна Плєшков Петро, проф Центрально український національний технічний університет, Україна Садовий Олександр, проф. Дніпровський державний технічний університет, Україна Сегеда Михайло, проф. Національний університет «Львівська політехніка», Україна Сінчук Олег, проф. Криворізький національний університет, Україна Стржелецькі Ришард, проф. Гданський університет технологій, Польща Шрам Олександр, доцент Національний університет «Запорізька політехніка» Україна Щокін Вадим, проф. Криворізький національний університет, Україна