ПІРОКОНДЕНСАТ – ДЖЕРЕЛО ВИСОКОКТАНОВИХ КОМПОНЕНТІВ

Автор(и)

  • С.В. Бойченко, д-р техн. наук, професор Національний технічний університет України «Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського», Україна
  • І.О. Куберський, аспірант Національний технічний університет України «Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського», Україна
  • І.О. Шкільнюк, канд. техн. наук Національний технічний університет України «Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського», Україна
  • Olaulava Babatunde Olufemi Національний технічний університет України «Київський політехнічний університет імені Ігоря Сікорського», Україна

Анотація

Полімери та пластмаси є незамінними матеріалами у багатьох галузях економіки − від упаковки, текстилю та електроніки до деталей машин і обладнання, а також різних конструкцій. Основний шлях для вирішення проблеми утилізації відходів полімерної продукції – це вторинна переробка, яка дає можливість отримати додаткову кількість корисних речовин для різних галузей промисловості [1]. Не усі пластмаси підлягають вторинній переробці. Основними пласмасами, що підлягают вторинні переробці, є поліетилен (ПЕ), поліпропілен (ПП), полистирол (ПС), полівинилхлорид (ПВХ). Поліолефіни (поліетилен ПE та поліпропілен ПП) є найбільш поширеними полімерами. Причинами такої популярності цих матеріалів є такі властивості, як гнучкість, прозорість, низька щільність, легкість формування і фарбування, низька паропроникність, низька хімічна реактивність, термопластичність, висока механічна міцність і низька ціна [2].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-04

Номер

Розділ

“Хіммотологічна надійність та технології енергоощадності в енергетиці та транспорті”