ОСОБЛИВОСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ РОЗШИРЕНОМУ ВИКОРИСТАННІ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

Анотація

За даними досліджень International Renewable Energy Agency (IRENA) (Міжнародне агентство з відновлюваних джерел енергії) та Renewable Energy Policy Network for the 21st Century (REN21) (Глобальна мережа з питань політики щодо відновлюваних джерел енергії з багатьма зацікавленими стейкхолдерами, яка забезпечує міжнародне лідерство для швидкого переходу до відновлюваних джерел енергії (ВДЕ)) та компанії «Рентехно» (rentechno.ua) прискорений розвиток енергетики із зростанням частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) відбувається в усьому світі.

Проблеми узгодження традиційної та відновлюваної енергетики з властивою їй нерівномірністю і циклічністю генерації притаманні всім країнам без винятку. Однак одні країни мають поки практично непомітну частку ВДЕ в своєму енергобалансі (як, наприклад, Україна), а інші (Данія, Німеччина, Іспанія та інш.) вже досягли 20–40% використання змінної генерації з ВДЕ в своїй національній енергосистемі. Розширення частки ВДЕ в генерації триватиме й надалі, рівень застосування ВДЕ буде визначатися економічною доцільністю та економічною прийнятністю. Країни з відносно високим рівнем проникнення ВДЕ в свої енергосистеми (Німеччина, Франція), вже оголосили про відмову від вугільної та ядерної генерації до 2040 року, тобто відмову від основних генеруючих потужностей, що становлять базис нинішньої моделі енергетики в Україні. Планується, що трохи довше прослужать мазутні та газові станції. Газотурбінні і в меншій мірі дизель-генераторні станції на якийсь час збережуть свою роль в якості швидкодіючих компенсуючих потужностей.